Преса
«Юному динамівцю» - 21 рік!
П'ятниця, 08 лютого 2013, 13:00

sekcia velodportГазета нашого міста «Луцький ЗАМОК»

№5 31 січня 2013 року

«Юному динамівцю» - 21 рік!

Практично ровесницею незалежної України є обласна дитячо-юнацька спортивна школа «Юний динамівець» ФСТ «Динамо» України, яка була створена 21 рік тому, аби майбутні покоління українців зростали здоровими громадянами своєї країни.

Так, як і молода держава, з юнацьким запалом крокувала школа сміливо у майбутнє, виховуючи не одне покоління українців. 21 рік з честю виконує «Юний динамівець» свої обов’язки. Сьогодні у спортивній школі на чотирьох відділеннях: велосипедного спорту, дзюдо, греко-римської боротьби та боксу працюють 12 тренерів-викладачів, серед яких - Заслужений тренер України з велосипедного спорту Ковальов Віктор Сергійович, у навчальних групах займаються 254 учня-спортсмени.

За роки свого існування школа виховала цілу плеяду талановитих спортсменів: срібного призера чемпіонату світу, учасника літніх Олімпійських ігор 2004 року в Афінах, майстра спорту міжнародного класу (МСМК) з боксу Мазикіна Олександра; чемпіона Європи, призера чемпіонату світу з боротьби самбо, заслуженого майстра спорту Борисенко Ростислава; неодноразову переможницю всеукраїнських та міжнародних змагань, МСМК з велоспорту Юганюк Наталію; бронзового призера Кубку Європи, МС з легкої атлетики Якимовича Олександра; золотого призера Кубку світу, МСМК з легкої атлетики Головницького Олександра; бронзового призера Кубку світу, МСМК з легкої атлетики Оксенюка Сергія; учасника літніх Олімпійських ігор 2012 року, МСМК з легкої атлетики Шафара Віталія; неодноразових переможниць всеукраїнських та міжнародних змагань, учасниць літніх Олімпійських ігор 2012 року у Лондоні, МСМУ з велосипедного спорту Цьось Олену,  Беломоїну Яну та Папежук Ірину.oi xxx

Отож, 21-річчя спортивного навчального закладу позначене чималими здобутками, на які, сподіваються тренери-викладачі школи, буде багате й майбутнє «Юного динамівця».

 
Луцька районна громадська-політична газета „Слава праці” № 26 (7806) четвер, 19 квітня 2012 року
Понеділок, 23 квітня 2012, 12:55

Дівчата здобули „срібло”

Всеукраїнський турнір із дзюдо на призи Заслуженого майстра спорту України, призера олімпійських ігор в Сіднеї Руслана Машуренка відбувся 7-8 квітня у Луцьку, в спортивному комплексі обласного військового ліцею з посиленою фізичною підготовкою.

На цей турнір з’їхалися учасники з 22 областей України. До змагань допускалися борці не старші 23 років. В цій же віковій групі змагалися дві юнки з Луцького району.

Анна Польшакова у ваговій категорії понад 80 кг виборола друге місце. ЇЇ нагородили кубком, срібною медаллю та грамотою. до речі, Анна вперше виконала норматив кандидата в майстри спорту України.

Ще одна наша землячка із села Гаразджа – Софія Алієва – змагалася у ваговій категорії до 63 кг, впевнено перемагала досвідчених суперниць і завоювала срібну нагороду.

Здібні спортсменки тренуються в групі тренера - викладача Вадима Шайдевич і готуються до чемпіонату України, що відбудеться в місті Чернівці.

Любов САГАН,

методист районної ДЮСШ

 

 

 
ВОЛИНЯНКА ЗНОВУ ЧЕМПІОНКА ЄВРОПИ
П'ятниця, 16 березня 2012, 10:23
"Волинь" - незалежна громадсько - політична газета
ЕЛЕКТРОННЕ ВИДАННЯ №1358 ЧЕТВЕР, 15 БЕРЕЗНЯ 2012р.

У Белграді (Сербія) відбувся чемпіонат Європи з вільної боротьби серед жінок. Приємно відзначити, що у складі національної збірної команди України була перспективна спортсменка з Волині Юлія Остапчук

Роман ФЛІШАРОВСЬКИЙ

Майстер спорту міжнародного класу, учениця обласної школи вищої спортивної майстерності, вона у ваговій категорії до 63 кілограмів виграла у представниць зі Швеції, Туреччини, Азербайджану. У фіналі Юля Остапчук перемогла росіянку Наталію Смірнову і стала чемпіонкою Європи. Додамо, що і в минулому році Юлія також здобула європейське золото. Зараз спортсменка готується до чемпіонату України, який відбудеться з 20 до 25 березня в Запоріжжі та першого ліцензійного олімпійського турніру, котрий пройде з 20 до 23 квітня в Болгарії. Тренує чемпіонку заслужений тренер України ковельчанин Анатолій Милехин.
Учора в урочистій обстановці в облдержадміністрації Юлії Остапчук був вручений ордер на нову квартиру у Луцьку на вулиці Чорновола.
 
НА СВІТОВОМУ ТРЕКУ ВОЛИНЯНКИ — ТРЕТІ
П'ятниця, 16 березня 2012, 07:41

„Волинь” незалежна громадсько – політична газета

ЕЛЕКТРОННЕ ВИДАННЯ №1356 СУБОТА, 10 БЕРЕЗНЯ 2012р.

Завершився четвертий етап Кубка світу з велосипедного спорту на треку, де виступали дві волинянки

Роман ФЛІШАРОВСЬКИЙ

Нагадаємо, що перший етап проходив у Казахстані, другий — у Колумбії, третій — у Китаї, четвертий — в Англії. За підсумками цих змагань збірна України посіла почесне третє місце. Бронзових медалей удостоєні також учениці Волинської обласної школи вищої спортивної майстерності, представниці обласної ради ФСТ «Динамо», майстри спорту міжнародного класу Олена Цьось та Ірина Папежук. Тренуються наші велогонщиці під керівництвом Віктора Ковальова і Валентини Матвійчук-Жолнач.

 
ТРЕНЕР АВРАМЕНКО ВИХОВУЄ ЧЕМПІОНІВ
Вівторок, 29 листопада 2011, 09:47

Волинь” незалежна громадсько – політична газета

ВИДАННЯ №1297 ВІВТОРОК, 18 ЖОВТНЯ 2011р.

ТРЕНЕР АВРАМЕНКО ВИХОВУЄ ЧЕМПІОНІВ

avraamenko

Миколу Авраменка добре знають не тільки у спортивних колах, в основному - важкоатлетичних, і не лише в Україні, а й далеко за її межами - усюди, де він побував. А це - США, Китай, Корея, Швеція, Франція, Сирія, Греція, Болгарія, Німеччина, Туреччина, інші країни. Микола Григорович - відомий вихователь волинських богатирів, заслужений тренер України, заслужений працівник фізичної культури і спорту України. Йому сьогодні виповнюється шістдесят. Напередодні ювілею я зустрівся з нашим давнім знайомим - чудовою, порядною, скромною людиною, про яку редакція неодноразово розповідала

Роман ФЛІШАРОВСЬКИЙ

- Миколо Григоровичу, відомою людиною у спорті ви стали, проживаючи у Луцьку. Мало хто знає, що ви - горохівчанин.

- Так, народився я у селі з гарною назвою Липа. Батько - механізатор, був бригадиром, мама, яка, слава Богу, ще жива, працювала у ланці. Вони виховали двох синів і двох дочок. До восьмого класу я вчився у рідному селі, а десятирічку закінчив у Берестечківській школі.

- Мабуть, з шкільної парти почали займатись і спортом?

- Ганяв із хлопцями м'яча на вулиці і... трохи хуліганив. Пригадую, що лазив у чужі сади, стріляв по вікнах з рогатки, міг з кимось з пацанів почубитись... Щоп равда, коли трохи подорослішав, то займався пожежно-прикладним спортом, та це на дитячому рівні.

- А коли ж серйозно познайомились з важкою атлетикою?

- У Львівському автодорожньому технікумі, куди я посту пив після закінчення середньої школи з срібною медаллю. Зізнаюсь, що продовжувати навчання я мав намір як сільський хлопець у Львівському сільськогосподарському інституті, що у Дублянах. Мені, як медалісту, потрібно було за три години здати єдиний екзамен з математики. Я виконав усі завдання за 40 хвилин. Мене запідозрили, що я звідкілясь списав задачі і приклади, влаштували принизливу перевірку. Я по сьогоднішній день не можу забути той випадок, бо чесно усе вирішив сам. Забрав документи з інституту і подав їх у технікум. Після занять ходив у секцію важкої атлетики то вариства «Спартак», оскільки силу мав, як кажуть, від природи.

- І відразу досягли успіхів?

- Мені пощастило, що я потрапив у групу заслуженого тренера України Костянтина Калініна. У нього я вчився не лише як потрібно боротись з вагою на помості, а як працювати зі спортсменами, як підвищувати їх майстерність, професійний рівень. Уже через рік я став чемпіоном Львова у ваговій категорії до 75 кілограмів. І досі пам'ятаю свої перші результати у триборстві: жим - 100 кілограмів, ривок - 90, поштовх - 120.

- А яких найвагоміших результатів досягли у важкій атлетиці як спортсмен?

- Я був призером чемпіонату Збройних сил СРСР, чемпіоном у жимі з рекордним результатом 153 кг, чемпіоном центральної ради ДСТ «Спартак» Радянського Союзу, багаторазовим призером чемпіонату України у ваговій категорії до 82 кілограмів.

- А як потрапили у Луцьк?

- Після служби у Львівському спортивному клубі армії, де я близько познайомився з відомими на той час атлетами Іваном Кобаком, Валерієм Маником, мене запросив на роботу в ДЮСШ на Волинь тодішній голова обласної ради ДСТ «Колос» Борис Волощук. Голова облспорткомітету Станіслав Рупчев через рік (1978) призначив мене головним тренером збірної області з важкої атлетики. У Луцьку я закінчив факультет фізичного виховання тодішнього педінституту. З того часу і розпочалась серйозна тренерська кар'єра, яка триває і по сьогоднішній день.

- Хто з ваших вихованців досяг на помості найвагоміших успіхів?

- Я пишаюсь Юрієм Лавренюком, який у свій час піднімався на найвищу сходинку п'єдесталу пошани на чемпіонаті світу серед юніорів у Греції, встановив світові рекорди у Чехії, а на чемпіонаті Європи 2001 року хлопчина з села Рокині Луцького району був визнаний найкращим важкоатлетом континенту. Підготував трьох учасників Олімпійських ігор в Атланті, Афінах і Пекіні - Андрія Демчука, Миколу Гордійчука і Надію Миронюк. Я горджусь, що мої учні Юрій Стаднюк, Леонід Ткаченко, Орест Кандиба, Віталій Волков гідно захищали спортивну честь Волині, України на юніорських, юнацьких світових і європейських чемпіонатах, де усі разом завоювали 45 медалей. Серед моїх вихованців - 36 майстрів спорту України, шість майстрів спорту міжнародного класу.

- Миколо Григоровичу, у ваших секціях займаються жінки, дівчата. Скажіть відверто: важка атлетика для слабкої статі?

- Я особисто вважаю, що жінка насамперед - берегиня сім'ї. Але ж чимало з них - завзяті, настирливі, вперті. А це спортивні риси. То якщо є бажання, бійцівський характер - хай піднімають штангу, борються за перемогу. Хоча зізнаюся, що сина Андрія я тренував на любительському рівні, а ось дочку Ганну пошкодував.

- Чому уже в дитячий садочок приходять діти з вадами здоров'я? Немало хворих серед учнів загальноосвітніх шкіл, вищих навчальних закладів...

- Не дивуйтесь, це усе через лінощі спочатку з боку батьків, а потім і дітей. Дорослі шкодують свої чада, не загартовують їх, «відмивають» від уроків фізкультури, служби в армії. А починати думати про здоров'я дітей необхідно не тоді, коли щось заболить. А найкращі ліки - фізкультура. Ми лінуємось займатись фізичними вправами.

- Миколо Григоровичу, ось уже десять років волинські важкоатлети на чемпіонатах, першостях, розіграшах Кубка України, якщо не чемпіони у загальнокомандному заліку, то - призери. За рахунок чого ми випереджаємо такі спортивні центри, як Київ, Донецьк, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Львів?

- Мабуть, важливу роль відіграє професійний тренерський відбір молодих, здібних спортсменів. Я, наприклад, не «бракував» жодного школяра, який приходив у секцію. Слабкі самі відсіювалися, а ті, хто залишався, по казували високі результати, били рекорди, ставали чемпіонами. А ще у нас в області, крім здіб них, перспективних учнів, є талановиті тренери, такі, як Володимир Левчук, Юрій Вальчук, Сергій Супоровський, Микола Миронюк, Юрій Стаднюк. Нам би трошки більше уваги і коштів від влади та спонсорів на заміські збори, інвентар, харчування спортсменів, фармакологію... Бо фінансову допомогу отримуємо лише від спортивного клубу «Волинь», який очолює Василь Столяр.

- Я знаю, що ви не лише тренер, а й, якщо можна так сказати, - костоправ.

- Я не спеціаліст у медичній галузі, але якщо є в моїх друзів, знайомих проблеми з хребтом, то намагаюся допомогти. До речі, до мене частенько звертались журналісти. Не нашкодив, бо дякують, продовжують працювати.

- Миколо Григоровичу, скажіть, які ваші бажання у 60?

- Щоб у сім'ї усі були живими, здоровими, щасливими. А у спорті? Щоб хтось із моїх вихованців піднявся на олімпійський п'єдестал пошани.

На фото: Микола Авраменко покладає олімпійські надії на Надію Миронюк у Лондоні 2012 року.

 
<< Початок < Попередня 1 2 Наступна > Кінець >>

Сторінка 1 з 2
Designed by ARDESIGN
© ФСТ "Динамо" України, 2010